насміхатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
насміхатися — а/юся, а/єшся, недок., з кого – чого, рідше над ким – чим і без додатка. Висміювати чиї небудь дії, вчинки; глузувати … Український тлумачний словник
насмішкуватий — а, е. 1) Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. 2) Який містить, виражає, виявляє насмішку … Український тлумачний словник
насміхання — я, с. Дія за знач. насміхати і насміхатися … Український тлумачний словник
насмішкуватий — 1) (який полюбляє насміхатися), глузливий, смішкуватий; іронічний (схильний до іронії); глумливий (який глумиться з кого / чого н.); єхидний (схильний до злісної, уїдливої іронії) 2) (який містить у собі / виражає насмішку), глузливий,… … Словник синонімів української мови
насміхати — а/ю, а/єш, недок., рідко. Те саме, що насміхатися … Український тлумачний словник
насмішник — а, ч. Той, хто любить насміхатися, глузувати з кого , чого небудь … Український тлумачний словник
насмішник — (той, хто полюбляє насміхатися), пересмішник, кепкун, зубоскал, скало[и]зуб Пор. дотепник, жартівник … Словник синонімів української мови
посміхатися — а/юся, а/єшся, недок., посміхну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Посмішкою виражати свої почуття або ставлення до кого , чого небудь (перев. з відтінком іронії, глузування, кепкування тощо). || Насміхатися, кепкувати. 2) Те саме, що усміхатися 1). || … Український тлумачний словник
насьміхуватисья — насміхатися … Лемківський Словничок
